Закон про кондомініум (Kat mülkiyeti kanunu) в Туреччині
Kat mülkiyeti kanunu (Закон про кондомініум) — це правова база Туреччини, що регулює питання власності, управління та поділу багатоквартирних будівель, таких як житлові апартаменти, офіси або комерційні приміщення в спільному будинку.
Прийнятий як Закон № 634, він визначає, як окремі одиниці (наприклад, квартири) у будинку перебувають у приватній власності, тоді як спільні зони (сходи, сади, ліфти) керуються спільно. Цей закон критично важливий для угод з нерухомістю в Туреччині, оскільки встановлює права та обов’язки власників, зокрема:
• Юридичне визнання незалежної власності на кожну одиницю.
• Правила розподілу спільних витрат (наприклад, на утримання, ремонт) через yönetim planı (план управління).
• Процедури створення kat malikleri kurulu (об’єднання власників).
• Вимоги щодо реєстрації власності в Tapu ve Kadastro Genel Müdürlüğü (Державному кадастровому реєстрі).
Закон поширюється на всю нерухомість з кондомініумною власністю, забезпечуючи прозорість структури власності та вирішення спорів. Він вказується в tapu як правова основа для багатоквартирних об’єктів.
| Термін турецькою | Переклад українською | Примітки |
|---|---|---|
| Kat mülkiyeti | Кондомініумна власність | Незалежна власність на одиницю в багатоквартирному будинку. |
| Kat mülkiyeti kanunu | Закон про кондомініум | Закон № 634, що регулює багатоквартирні об’єкти. |
| Yönetim planı | План управління | Документ, що визначає спільні правила та витрати. |
| Kat malikleri kurulu | Об’єднання власників | Орган, що представляє колективні інтереси власників. |
| Bağımsız bölüm | Окрема одиниця | Індивідуальна власність (наприклад, квартира). |
| Ortak alan | Спільна зона | Загальні простори (коридори, сади). |
| Tapu | Титул (право власності) | Офіційне підтвердження права власності. |
Простими словами про Закон Туреччини про власність на кондомініуми.
Kat Mülkiyeti Kanunu (Закон № 634) — це правова база Туреччини щодо власності на кондомініуми (квартири). Він визначає, як спільне майно (наприклад, будинки) ділиться на окремі одиниці власності (квартири, офіси, магазини) та спільні зони (сходи, сади, дахи).
Закон гарантує чіткі права власності, обов’язки щодо утримання та вирішення спорів між власниками. Він поширюється на всі багатоквартирні будинки — житлові, комерційні та змішаного призначення. Іноземні покупці зобов’язані дотримуватися його правил при купівлі чи управлінні нерухомістю в Туреччині.
Основні правові наслідки для негромадян Туреччини.
Іноземні покупці зобов’язані реєструвати свою нерухомість відповідно до Kat Mülkiyeti Kanunu, щоб отримати законне право власності. Закон вимагає:
Наявності тапу (title deed), де вказано незалежну секцію об’єкта (наприклад, номер квартири) та частку в спільних зонах. Іноземці мають ті самі права, що й громадяни Туреччини, але повинні дотримуватися додаткових процедур реєстрації (наприклад, отримання військового дозволу для деяких регіонів).
Закон також регулює сплату управлінських зборів (aidat), ремонти та розгляд суперечок з сусідами чи керуючими компаніями. Недотримання вимог може призвести до штрафів або судових позовів.
Обов’язки керуючого нерухомістю та комітету власників
Керуванням будинків займаються:
1. Керуючий (Yönetici): призначається власниками (або керуючою компанією) для вирішення поточних питань, збору aidat (платежів) та контролю дотримання правил. Може бути власником або професіоналом.
2. Комітет власників (Yönetim Kurulu): обирається власниками для прийняття ключових рішень (наприклад, ремонту, затвердження бюджету). Для проведення зборів потрібен кворум (зазвичай 50%+1 власників).
Рішення щодо структурних змін або дороговартісних проєктів вимагають 2/3 голосів. Іноземні власники мають право голосу, але можуть потребувати турецькомовного представника на зборах.
Щомісячні платежі за спільні витрати нерухомості в Туреччині.
Aidat — це обов’язкові щомісячні платежі, що покривають спільні витрати (прибирання, ремонт, охорона, комунальні послуги для загальних зон). Розрахунок здійснюється на основі:
1. Частки власності та рівномірного розподілу: метод визначається на щорічних загальних зборах власників.
2. Бюджету будинку: затверджується власниками щорічно. За прострочення платежів можуть нараховувати штрафи або застосовувати юридичні заходи. Іноземні власники зобов’язані сплачувати aidat, навіть перебуваючи за кордоном — несплата може призвести до відключення комунальних послуг або судового позову.
Збір коштів здійснює управляючий нерухомістю, а щорічно проводиться аудит. Спори щодо aidat вирішуються через медіацію або суд.
Юридична ієрархія: закон проти приватних угод.
Так. Kat Mülkiyeti Kanunu — це національний закон, який має вищу юридичну силу над приватними договорами купівлі-продажу. Наприклад:
Якщо в договорі зазначено, що власник звільняється від сплати aidat, закон все одно вимагає оплати. Аналогічно, пункти, що обмежують доступ до загальних зон (наприклад, заборона користуватися садом), вважаються недійсними, якщо суперечать закону.
Однак договори можуть містити додаткові деталі (наприклад, включення меблів), які не регулюються законом. Завжди перевіряйте договори з турецьким адвокатом, щоб забезпечити відповідність Kat Mülkiyeti Kanunu.
Юридичне вирішення конфліктів у спільній власності на нерухомість.
Спори (наприклад, щодо aidat, ремонту чи шуму) вирішуються так:
1. Медіація: обов’язкова з 2019 року. Нейтральний посередник допомагає власникам дійти згоди. Витрати діляться між сторонами порівну.
2. Судовий розгляд: якщо медіація не спрацювала, справи передаються до Мирових цивільних судів (Sulh Hukuk Mahkemesi). Рішення базуються на Kat Mülkiyeti Kanunu та частках власності.
Іноземним власникам може знадобитися турецький адвокат та перекладені документи. Судові процеси тривають від 6 до 24 місяців.
Коли закон про кондомініуми стосується об’єктів з однією одиницею нерухомості.
Зазвичай ні. Kat Mülkiyeti Kanunu стосується багатоквартирних будинків (квартири, житлові комплекси змішаного типу). Проте є винятки:
1. Закриті житлові комплекси: якщо вілли мають спільні дороги, басейни чи охорону, вони можуть утворювати site yönetimi (управління комплексом) за аналогічними правилами.
2. Поділені ділянки: якщо одна земельна ділянка розділена на кілька незалежних секцій (наприклад, дуплекси), закон може застосовуватися до спільної інфраструктури.
Окремі будинки на приватній землі не підпадають під цей закон, якщо не входять до керованого комплексу. Завжди перевіряйте tapu, щоб уточнити структуру власності.
Передача права власності на кондомініум спадкоємцям
Спадкова нерухомість регулюється як Kat Mülkiyeti Kanunu, так і турецьким спадковим законодавством. Основні моменти:
1. Переоформлення tapu: Спадкоємці повинні оновити запис у Кадастровому управлінні (Tapu Dairesi), надавши судове посвідчення про право на спадщину.
2. Спільна власність: Якщо спадкоємців кілька, вони стають співвласниками об’єкта (і несуть спільну відповідальність за aidat), доки майно не буде поділено.
3. Іноземні спадкоємці: Громадяни інших країн повинні дотримуватися тих самих правил придбання, що й покупці (наприклад, отримання військового дозволу, якщо потрібно).
Юридичні наслідки за недотримання закону про кондомініуми.
Так, штрафи залежать від типу порушення:
1. Несплата aidat: стягнення пені, відключення комунальних послуг або судовий позов. Суд може примусово стягнути борг через арешт майна.
2. Несанкціоновані зміни: перепланування спільних зон або несучих конструкцій без дозволу може призвести до вимоги повернути все в початковий стан або до штрафів.
3. Шум та порушення спокою: штрафи або судовий заборона.
Іноземні власники несуть такі самі відповідальність. Незнання закону не є виправданням у турецьких судах.
Перегляньте також
Що означає imza (підпис) у турецькій нерухомості для вас
Що таке DASK в Туреччині? Страхування від стихійних лих
Що таке «векалет» (доручення) в Туреччині для покупців нерухомості?
Що означає «таксіт» у турецькій нерухомості: розстрочка платежу
Що означає teklif (пропозиція) у турецькій нерухомості?
Що означає havuz у турецькій нерухомості – басейн у Туреччині
Закон про кондомініум (Kat mülkiyeti kanunu) в Туреччині
Що означає «асансёр» у турецькій нерухомості: ліфт чи елеватор?